обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… … Український тлумачний словник
обмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
огваряти — обмовляти … Лемківський Словничок
обговорювати — юю, юєш, недок., обговори/ти, ворю/, во/риш, док., перех. 1) Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого , що небудь, даючи певну оцінку;… … Український тлумачний словник
обгуджувати — ую, уєш, недок., обгу/дити, джу, диш, док., перех., розм. Недоброзичливо, з осудом говорити про кого , що небудь; обмовляти … Український тлумачний словник
обмовити — див. обмовляти … Український тлумачний словник
обмовляння — я, с. Дія за знач. обмовляти … Український тлумачний словник
обмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., обмо/витися, влюся, вишся; мн. обмо/вляться; док. 1) про що, із спол. що і без додатка. Ненароком висловлювати те, чого не слід; проговорюватися. || Помилково вживати слово або фразу замість інших, потрібних. 2) Вносити… … Український тлумачний словник
обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… … Український тлумачний словник
обпліскувати — ую, уєш, недок., обплеска/ти, ещу/, е/щеш, док., перех., розм. 1) Плескати кругом, по всій поверхні рукою. 2) перен. Оббріхувати, обмовляти кого небудь … Український тлумачний словник