обмовляти

обмовляти
= обмовити
(кого — неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого-н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого-н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити, очорняти, очорнювати, очорнити, у[в]славляти, у[в]славлювати, у[в]славити, шельмувати; наговорювати, наговорити (на кого й без додатка), намовляти, намовити, оббріхувати, оббрехати (кого), набалакувати, набалакати (на кого), набріхувати, набрехати, клепати, наклепувати, наклепати, плескати
Пор. ганьбити 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "обмовляти" в других словарях:

  • обмовляти — я/ю, я/єш, недок., обмо/вити, влю, виш; мн. обмо/влять; док., перех. 1) Неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого небудь; ганити, гудити. || Поширювати неправдиві чутки, які плямують кого небудь. 2) Несправедливо звинувачувати,… …   Український тлумачний словник

  • обмовляти — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • огваряти — обмовляти …   Лемківський Словничок

  • обговорювати — юю, юєш, недок., обговори/ти, ворю/, во/риш, док., перех. 1) Обмінюватися поглядами, міркуваннями, враженнями і т. ін. з ким небудь, детально аналізуючи, розглядаючи щось. || Висловлюватися по черзі про кого , що небудь, даючи певну оцінку;… …   Український тлумачний словник

  • обгуджувати — ую, уєш, недок., обгу/дити, джу, диш, док., перех., розм. Недоброзичливо, з осудом говорити про кого , що небудь; обмовляти …   Український тлумачний словник

  • обмовити — див. обмовляти …   Український тлумачний словник

  • обмовляння — я, с. Дія за знач. обмовляти …   Український тлумачний словник

  • обмовлятися — я/юся, я/єшся, недок., обмо/витися, влюся, вишся; мн. обмо/вляться; док. 1) про що, із спол. що і без додатка. Ненароком висловлювати те, чого не слід; проговорюватися. || Помилково вживати слово або фразу замість інших, потрібних. 2) Вносити… …   Український тлумачний словник

  • обносити — I обнос ити див. обношувати. II обн осити ошу/, о/сиш, недок., обнести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Проносити кого , що небудь по колу або кругом когось, чогось. 2) Обходячи всіх, пригощати чим небудь. 3) Носячи, доставляти багатьом у різні… …   Український тлумачний словник

  • обпліскувати — ую, уєш, недок., обплеска/ти, ещу/, е/щеш, док., перех., розм. 1) Плескати кругом, по всій поверхні рукою. 2) перен. Оббріхувати, обмовляти кого небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»